Види зворотного зв’язку та онлайнові інструменти
Зворотний зв’язок – це “інформація, яку надає викладач, колега, книжка, батьки, особа, досвід (тощо) щодо різних аспектів чиєїсь діяльності або розуміння” [Hattie & Timperley, 2007]. Виокремлюють різні види зворотного зв’язку – про особу, про метакогнітивні навички, про стратегії навчання, про завдання. Розгляньмо докладніше ці види, йдучи від загального до найбільш специфічного.
Зворотний зв’язок щодо виконання конкретного завдання, який називають іще коригувальним, може допомогти студентам відкинути помилкові гіпотези та дати підказки для визначення правильних рішень. З іншого боку, такий зворотний зв’язок спрямовує студентів на застосування стратегії спроб і помилок, що підтримує досягнення радше короткотермінових, ніж довготермінових цілей.
Особливості надання зворотного зв’язку щодо стратегій навчання дуже залежить від бекґраунду студентів, однак завжди має на меті спонукати їх до глибшого навчання. Викладач може “вмонтувати” такий зворотний зв’язок безпосередньо у формулювання завдання, наприклад: “Зробіть візуальний конспект лекції, щоб краще зрозуміти, як пов’язані між собою ключові концепти. Якщо Ви розмістите своє запитання і коментарі на форумі до початку аудиторного заняття, ми зможемо зосередитися на тому, що вас найбільше цікавить”.
Важливою характеристикою якісних навчальних курсів є створення простору для формування метакогнітивних навичок – самоспостереження, самоконтролю, самооцінки, саморефлексії. Наприклад, “Ви вже знаєте, що у попередній задачі Ви неправильно визначили співвідношення маси й енергії. Перевірте, будь ласка, чи не допустили Ви схожу помилку в цьому завданні”. Формулюючи завдання у такий спосіб, викладач підказує студентові, яку помилку він, імовірно, допустив, апелюючи до їхнього спільного навчального досвіду з розв’язання попередньої задачі, однак робить це так, щоб студент сам був змушений переглянути свої попередні помилки.
Найбільш загальним є зворотний зв’язок щодо курсу або щодо особи (і викладача, і студента). Формулюючи свої відгуки, важливо пам’ятати, щоб це не була похвала або критика. Наприклад, замість “Ви – чудовий студент!” краще було б виокремити конкретні результати, яких студент досягнув під час роботи на курсі: “Ви чудово впоралися з завданням, бо навчилися відрізняти літеру П від Н і правильно прочитали слово “аптека”. Якщо викладач під час курсу сам докладає зусиль, щоб його відгуки були конструктивними, то студенти неодмінно будуть вчитися від нього й самі формулювати свій зворотний зв’язок викладачеві – щодо змісту, методики чи навіть оцінок.
Відповідно до складності виокремлюють простий і деталізований зворотний зв’язок, що передбачає пояснення, чому конкретна відповідь є неправильною, який наступний крок був би доречним, а також підказки, якими корисними ресурсами варто скористатися або ж які процедурні навички та стратегії розв’язання проблем застосувати.
Корисними інструментами для організації описаних вище різноманітних видів зворотного зв’язку можуть бути сервіси для співпраці, наприклад, онлайнові дошки. За покликаннями нижче на нашому сайті можна знайти добірки текстових та відеоінструкцій для роботи з ними.
Миттєвий зворотний зв’язок
З огляду на час надання зворотний зв’язок буває миттєвим і відтермінованим. Як би швидко викладачі не реагували на виконане завдання, такий відгук не буде “миттєвим”. І якщо для творчих робіт критично важливим є персоналізований експертний зворотний зв’язок, на який можна і варто трохи зачекати, то щоб пересвідчитися, чи правильно студенти відтворюють ключові поняття відеолекції, достатньо створити короткий тест, закласти автоматичні відповіді й дати студентам змогу самим зорієнтуватися в тому, наскільки добре вони засвоїли матеріал. Проходячи тести, студент отримує миттєвий зворотний зв’язок і, якщо йдеться про рівні запам’ятовування, розуміння чи навіть застосування певних понять, автоматичність відгуку – це важлива перевага, адже технології, на відміну від людей, можуть повторювати одне і те ж 100500 разів – і “залишатися щасливими”.
Такі автоматизовані тести для формувального оцінювання можна створити у системі електронного навчання CMS UCU або UCU Open. Якщо ж із якихось причин Вам потрібен альтернативний сервіс для створення тестів, придивіться до інструментів Classtime і Socrative.
До речі, у платній версії Classtime можна налаштувати т.зв. режим командної роботи, в якому кожен студент, самостійно виконуючи створений викладачем тест за темою навчального курсу чи заняття, може своїми правильними чи неправильними відповідями робити “внесок” у групову роботу. Система Classtime допомагає цей процес командної роботи візуалізувати та додати до нього елементи гейміфікації – група разом будує міст, запускає космічний корабель, рятує рідкісних тварин чи складає пазл. Докладніше про цю можливість можна прочитати тут.
Якщо Ви активно використовуєте слайди Google, зверніть увагу на кілька розширень (Add-on), які допоможуть Вам “почути” своїх студентів і вивести їхні відповіді на слайді в тій самій онлайновій презентації, з якою Ви працюєте на занятті.
Однак для багатьох викладачів улюбленим інструментом для миттєвого анонімного зворотного зв’язку і під час авдиторних занять, і на вебінарах залишається Mentimeter. Опитування, створені в цьому сервісі, найчастіше використовують для того, щоб, наприклад, (1) миттєво й анонімно виявити думки студентів чи їхнє загальне розуміння певного поняття або теми та вивести це для всіх на екрані, наприклад, у “хмаринці слів” чи у форматі короткої “відкритої відповіді” (до 250 символів) або (2) швидко опитати присутніх, ставлячи запитання у форматі “множинного вибору”, щоб на основі цього зворотного зв’язку від студентів скоригувати подальший перебіг заняття. Існує дуже багато варіантів проведення синхронних і навіть асинхронних опитувань у Mentimeter, тож ми підготували для Вас докладні українськомовні текстові та відеоінструкції для роботи з цим онлайновим інструментом. Щоб дізнатися більше, перейдіть, будь ласка, за покликанням, поданим унизу.
_____
Джерела, використані у публікації:
John Hattie and Helen Timperley. The Power of Feedback: Review of Educational Research March 2007, Vol. 77, No. 1, pp. 81-112: http://www.columbia.edu/~mvp19/ETF/Feedback.pdf
John Hattie. Know Thy Impact Visible Learning in Theory And Practice: https://s3-us-west-2.amazonaws.com/tandfbis/rt-files/docs/FreeBooks+Opened+Up/Know_Thy_Impact_Visible_Learning_in_Theory_and_Practice.pdf
